Як правильно укладати паробар'єр

Паробар'єр є важливим елементом покрівлі. Він перешкоджає проникненню конденсату та пари в шари утеплювача, тим самим продовжуючи термін його служби. Окрім облаштування покрівлі паробар'єр часто зустрічається і всередині приміщення – в багатошаровій підлоги, стелі, при внутрішньому і зовнішньому утепленні стін.

Практично повсюдно матеріал застосовується в дерев'яних будівлях, які при контакті з вологою схильні до утворення цвілі, а також при будівництві об'єктів, де передбачається підвищена вологість повітря – у саунах, душових і лазнях.

Щоб матеріал найкращим чином виконував покладені на нього функції і прослужив якомога довше, важливо знати правила його укладання. Пароізоляція, яка являє собою плівку з поліетилену скомбинированную з поліпропіленовим полотном, монтується з внутрішньої сторони утеплювача. Тут вона стане надійною перешкодою, що захищає теплоізоляцію від пари, що виходить з приміщення. Для створення в кімнатах комфортного режиму з необхідним відсотком вологості рекомендується крім укладання паробар'єра правильно організувати систему вентиляції для відводу пари.

Оптимальним варіантом вважається монтаж паробар'єра на етапі будівництва будинку. При цьому в ході підготовчих робіт дерев'яні елементи обробляються засобами, що запобігають утворенню грибка, гниття і збільшують пожежостійкість конструкції.

У випадку, коли укладання паробар'єра здійснюється у вже побудованому будинку, поверхня очищається від оздоблювальних матеріалів. Обробці антисептиком піддаються дерев'яні будови, а також елементи з бетону та залізобетону за їх тому, що відволожується.

При монтажі важливо стежити, щоб паробар'єр не контактував з гострими предметами і зберігав цілісність. Лише в цьому випадку він буде якісно захищати внутрішні шари покрівлі, підлоги і стін від проникнення пари. Для герметичного з'єднання полотен матеріалу між собою використовується будівельний скотч. При цьому полотна кладуть внахлест на 10-20 см Виробник вказує оптимальну ширину нахлеста, позначаючи місце скріплення накресленої смугою. При укладанні матеріалу на лагах для зручності рекомендується з'єднувати стики полотен безпосередньо на дерев'яних брусках – на твердому підставі буде легше склеїти частини паробар'єра.

Виконуючи пароізоляцію підлоги або стелі важливо заводити краю плівки на стіни на висоту не менше 50 мм, щоб захистити стики. Для укладання паробар'єра на бетонній основу споруджується дерев'яна обрешітка, між лагами якій розташовується утеплювач. Висота лад повинна бути вище шару утеплювача на 5 див. Потім до дерев'яних елементів конструкції за допомогою скоб і будівельного степлера кріпиться паробар'єр. Альтернативним способом фіксації матеріалу можуть стати нержавіючі оцинковані цвяхи з широким капелюшком.